АБЕЦА́ДЛО, іменник середнього роду.
1. Застаріла назва абетки, азбуки, алфавіту, зокрема латинського.
2. у переносному значенні. Основи, початки, найпростіші елементи якої-небудь науки або знання; абетка (у 2-му значенні).
абецадло
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |