Значення
-
АД’ЮДИКА́ЦІЯ, ї, жін., юр. 1. Судове рішення про передачу права власності на майно від однієї особи до іншої, зокрема в порядку примусового виконання зобов’язань або врегулювання майнових спорів.
-
У міжнародному праві: спосіб набуття території державою на підставі рішення міжнародного суду чи арбітражу, яким визнається її суверенітет над спірною територією.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ад'юдикація, р. ад'юдикації, д. ад'юдикації, з. ад'юдикацію, о. ад'юдикацією, м. ад'юдикації, к. ад'юдикаціє