підмовниця

1. Жінка, яка підмовляє, умовляє когось зробити щось, схиляє до чогось, особливо до негативного вчинку.

2. У давньому українському праві: жінка-співучасниця злочину, яка не вчинила його безпосередньо, але своїми умовляннями спонукала до нього іншу особу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |