Значення
-
Жінка, яка підмовляє, умовляє когось зробити щось, схиляє до чогось, особливо до негативного вчинку.
-
У давньому українському праві: жінка-співучасниця злочину, яка не вчинила його безпосередньо, але своїми умовляннями спонукала до нього іншу особу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підмовниця, р. підмовниці, д. підмовниці, з. підмовницю, о. підмовницею, м. підмовниці, к. підмовнице