АБДУ́КТОР, -а, чол.
1. анат. М’яз, що виконує відведення кінцівки або її частини (наприклад, пальця, стегна) від серединної площини тіла; протилежне аддуктор.
2. спец. Пристрій або механізм, призначений для відведення, відхилення чого-небудь убік (наприклад, у техніці, робототехніці).