Значення
-
АБДУ́КЦІЯ, ї, жін.
-
1.анат. Рух кінцівки або її частини (наприклад, пальця, кисті, стопи) у бік від серединної площини тіла; відведення. Протилежне — аддукція.
-
2.лог., філос. Форма умовиводу, за якої від спостережуваного факту чи явища роблять висновок про можливу причину, що його породила; висновування від наслідку до причини.
-
3.астрон. Уявне переміщення небесного тіла на небесній сфері під впливом аберації світла.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. абдукція, р. абдукції, д. абдукції, з. абдукцію, о. абдукцією, м. абдукції, к. абдукціє