1. Дія за значенням дієслова “окантувати”; обведення, обрамлення чогось (наприклад, картини, фотографії, вікна) спеціальною смугою, планкою, бордюром або іншим матеріалом.
2. Результат такої дії; те, чим щось окантовано, сама облямівка, обрамлення як об’єкт (наприклад, дерев’яне окантування дзеркала, металеве окантування стільниці).
3. У поліграфії та обробці зображень: технічна операція обрізання та вирівнювання країв відбитка, фотографії або сторінки; обрізання до заданого формату.
4. У будівництві та оздобленні: завершальна обробка краю, кромки чи шва будь-якої конструкції, деталі або матеріалу (наприклад, окантування плитки, окантування ковдри).