рушно

1. (від власної назви села Рушно) Прислівник, що означає: за способом, характером, традиціями села Рушно (на Львівщині), зокрема про вишивання, одяг або орнамент.

2. Уживається для позначення характерного стилю рушнівської вишивки, що відрізняється геометричним орнаментом, переважно червоно-чорно-білою гамою кольорів та специфічною технікою виконання.

Приклади:

Приклад 1:
Здіймається вихор.. Порожня зала, пустка.. Лише десь чути оплаканий, утомлений голос дитини.. Молодий і далі лежить непо рушно вглибині, прикритий чорним, волохатим хутром.. Кожух облізлий, але ще теплий.. І коли нестерпний свист згори досягає апогею — до зали вривається., зграя мисливц ів чи сторожів, з усіх боків падає до мисок. Палають один на одного, у мокрих слизьких плащах.. Припадають і змішуються, голодні, в один в’язкий темний клубок.. Вони, мабуть, щось знаходять у тих мисках, бо перелазять один через одного, звиваючись від насо лоди.. У них розпачливі голоси сойок і вивільг, може, їм мало..
— Зеров Микола, “Камена”