розвитися

1. Досягти вищого ступеня у своєму становленні, набути більшої складності, досконалості або розмаїття; вдосконалитися, зробити крок уперед у своєму існуванні.

2. Розгорнутися, розкритися повною мірою, набути сили, інтенсивності (про явища, процеси, почуття тощо).

3. (У пасивній формі “розвинутися”) Стати більш розвиненим, сформованим; набути певних властивостей, якостей у процесі зростання, формування (про організми, органи, здібності).

4. (Рідк.) Розпутатися, звільнитися від чогось, що обвивало або стримувало; розкрутитися (про те, що було звинене, сплутане).

Приклади:

Приклад 1:
Я не винувата, що ти в моїм житті був тим палким сонцем, яке змушує квітку розвитися і розпуститися і відкрити свою чашечку, і розлити свої найкоштовніші пахощі. I признайся одверто, перед самим собою, чи ти тоді не був щасливий?
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
У гіршому випадку первинна дискусія могла б розвитися від гарячої словесної сварки до фізичного насильства. Водночас, із використанням відповідної стратегії потенційний конфлікт міг би бути спрямований у русло альтернативного, більш прийнятного рішення.
— Котляревський Іван, “Енеїда”