1. Стан, коли людина втрачає здатність ясно мислити, критично оцінювати дійсність, часто внаслідок інтенсивного впливу якихось ідей, почуттів або зовнішніх факторів; затьмарення свідомості.
2. (мед.) Порушення свідомості, що характеризується її затьмарінням, сплутаністю, дезорієнтацією та порушенням сприйняття навколишнього середовища.