одуріння

1. Стан, коли людина втрачає здатність ясно мислити, критично оцінювати дійсність, часто внаслідок інтенсивного впливу якихось ідей, почуттів або зовнішніх факторів; затьмарення свідомості.

2. (мед.) Порушення свідомості, що характеризується її затьмарінням, сплутаністю, дезорієнтацією та порушенням сприйняття навколишнього середовища.

Приклади:

Приклад 1:
Таким чином, легісти вперше сконструювали завершену модель військово-деспотичної держави і, за словами Л. С. Переломова, «піднесли уніфікацію мислення та загальне одуріння народу до рангу державної політики». Вчення легістів обстоювало інтереси чиновництва в Умовах політичного всевладдя родової аристократії.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”