drevosliv.com

Словник Української

русичі

Буква

1. Назва східнослов’янських племен або населення Русі (Київської держави) в історичних та літературних джерелах, а також у сучасній історичній науці.

2. Поетичне або високе позначення предків сучасних українців, білорусів та росіян, мешканців Русі.

3. У мові літературних творів та публіцистики — синонімічне позначення русинів, українців у контексті давньої історії.

Приклади:

Приклад 1:
І почорнілі русичі, що ідуть довгими пружними колонами, схожі на гору, яка шукає Магомета. О земле наша, уже за шоломами єси.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”

Приклад 2:
М. Стрийковський 869 …Але наші – сармати, поляки, русичі, литва, пруси – оті шаленства старі наслідували, котрих непристойних забобонів у тих країнах північ- a 240 b Жиленко І. В. 868 Гваньїні Олександр.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Потім, коли Віру христи- янську русичі всі згідно з грецьким обрядом прийняли за Володимира Святославовича року від сотворіння світу (за Руським рахунком) 6497, а від [Різдва] Христового 980, як ми про те вище написали, одразу ж того ідола з мосту в ріку Волхов вкинули, як хроніки руські й Герберштейн з них fol. 74 Commentariis rerum Moschoviticarum свідчить… 871 a 242 b Жиленко І. В.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

More posts