хлопець-богатир

[xlopɛt͡sʲ-boɦɑtɪr] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. У фольклорі та художній літературі — молодий чоловік, юнак, який володіє надзвичайною фізичною силою, мужністю та відвагою, здатний на подвиги; часто виступає як персонаж казок, билин, легенд або героїчного епосу.

  2. Переносно — про здорового, кремезного, сильного молодого чоловіка, зовнішність або стать якого викликають асоціації з фольклорними богатирями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хлопець-богатир, р. хлопця-богатиря, д. хлопцеві-богатиреві, з. хлопця-богатиря, о. хлопцем-богатирем, м. хлопцеві-богатиреві, к. хлопче-богатирю

Більше записів