рукоположити

1. У християнській церковній практиці: здійснити над кимось обряд посвячення (хіротонії) в сан священнослужителя (диякона, священика тощо) через покладання рук вищого духовного лица та молитву.

2. (У ширшому, історичному значенні) Урочисто ввести когось у посаду, надати комусь певні повноваження або звання через символічний акт покладання рук.