руйновище

1. Місце, де щось зруйновано, знищено; руїни, розвалини.

2. Переносно: стан повного занепаду, розвалу, краху чогось (наприклад, моральне руйновище).

Приклади:

Приклад 1:
Страшно було проходити крізь суцільне руйновище. Згадувалися Тичинині слова зі збірки «Чернігів», написані саме про ці місця: «Де хилилась вербичка в полі, там тепер паротягове депо».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”