1. Властивість або стан того, що має лише одне місце, призначене для однієї особи; одноосібність.
2. У філософії та логіці — властивість предиката (присудка) виражати ознаку або відношення, що стосується лише одного суб’єкта (наприклад, дієслова “спати”, “стояти”).