1. Який надувся, став об’ємним через наповнення повітрям або газом; набряклий, спухлий.
2. Переносно: пихатий, чванливий, збільшений у власних очах; надутий.
одутий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та одутий, аж посинів, Похмілля прокляте Його мучило. Як крикне На самих пузатих — Всі пузаті до одного В землю провалились!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикментик () |