однобічність

1. Властивість або стан того, що розглядається, оцінюється або розвивається лише з одного боку, в одному аспекті, без урахування інших сторін, аспектів або точок зору; неповнота, обмеженість.

2. Нерівномірний розвиток, переважання однієї сторони, однієї ознаки в чомусь (наприклад, у розвитку здібностей, у характеристиці).

Приклади:

Приклад 1:
У процесі такої терапії менеджер не атакує систему ціннісних орієнтацій клієнта, а прагне м’яко і делікатно показати однобічність його позиції та її оцінки. З цією метою менеджер використовує притчу ( здебільшого східну).
— Котляревський Іван, “Енеїда”