отофон

1. (в анатомії) частина внутрішнього вуха, що включає складний лабіринт каналів і порожнин у кістковій тканині, відповідальна за сприйняття звуку та рівновагу.

2. (в техніці, застаріле) пристрій для передачі звуку на відстань, телефон.

Приклади:

Відсутні