отаманчик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “отаман”, що вказує на молодого, недосвідченого або невеликого за статусом керівника загону, групи людей.

2. (іст.) У козацькій традиції — молодший командир, помічник отамана, або голова невеликого, часто неформального, підрозділу.

3. (перен., зневажл. або ірон.) Людина, яка намагається командувати, вести себе як ватажок, не маючи на те достатніх поважних підстав, авторитету чи реальної влади.

Приклади:

Відсутні