остогидло

1. (розмовне) Стало нудним, обридливим, викликає сильне роздратування або огиду від тривалого або частого повторення.

2. (розмовне, про людину) Викликає почуття сильного роздратування, обридливості своєю поведінкою, вчинками або самісінькою присутністю.

Приклади:

Приклад 1:
Але Митрові вже остогидло борикатися із здривілими чобітьми. Шпурнув під лаву та й почав сваритися.
— Зеров Микола, “Камена”