1. У Стародавній Греції — особлива форма голосування (письмового таємного), за допомогою черепків (остраконів), на яких громадяни писали ім’я людини, що, на їхню думку, становила загрозу для держави; особа, що отримувала більшість голосів, підлягала засланню на 10 років без конфіскації майна.
2. (Перен.) Відчуження, вигнання когось з колективу, суспільства; цілеспрямоване ігнорування, уникання спілкування з особою, що порушила неписані норми групи або втратила довіру.