Островерхість — властивість за знач. островерхий; гострість, загостреність верхньої частини чого-небудь (наприклад, даху, шапки, гори тощо).
Островерхість — архітектурний елемент або деталь, що має гостру, загострену верхівку; конічне або пірамідальне завершення споруди, вежі, бані, даху.