островський

1. Власна назва, що походить від топоніма “Острів” або “Остров” і вказує на географічне походження або зв’язок із місцевістю; українське та польське прізвище, а також топонімічний елемент у назвах населених пунктів (наприклад, місто Островськ).

2. Власна назва, що стосується драматурга Олександра Миколайовича Островського (1823–1886), російського письменника, творчість якого мала вплив на розвиток театру.

3. Власна назва, що стосується радянського військового діяча Олександра Ілліча Островського (1907–1942), одного з організаторів партизанського руху в Україні під час Німецько-радянської війни.

Приклади:

Приклад 1:
Микола Островський. Павка Корчагін, який дожив до 1937 року і потрапив у єжовські застінки.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Заговорив Шіллер шумом орлиних крил і своєю неспутаною силою, що все торощила й ломила; за Шіллером прий- шов Оне (Ohnet), Кляйст, Дюма і Невський, Островський, Потєхін, Ґольдоні, Розен, Зудерман, Вільбрант, а з польських авторів – Балу- цький, Фредро, Ясеньчик, Абрагамович–Рушковський. В перекладний репертуар увійшли Шіллера “Розбійники”, “Ін- триґа і любов”, Оне “Властитель гут”, Кляйста “Розбитий збанок”, Діма [Дюма]–Невського “Данішеви”, Островського “Буря” (обнова), Потєхіна “В сіті судьби”, Ґольдоні “Дивна пригода”, Розена “Ой ті мужчини”, Зудермана “Честь”, Мозера “Фіялковий герой”, Шентана “Дівчина з чужини”, Вільбранта “Донька Фабриція”, а з польських Балуцького “Грубі риби”, “Гуси і гусочки”, “Дім отвертий”, “Сво- яки”, Фредрів “Пан Бенет”, “Богатирська донька”, “Борба жінок”, Ясеньчика “Лєна” і Абрагамовича–Рушковськаго “Муж з чемнос- ти”.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”