ості

1. (множина, тільки множина) Тонкі, жорсткі, гострі волоски на колосі злакових рослин (жита, пшениці, ячменю тощо), а також на насіннєвих оболонках деяких інших рослин.

2. (переносне значення, множина, розмовне) Про щось дуже гостре, колюче, що нагадує за формою або відчуттям рослинні ості.

Приклади:

Приклад 1:
Розкладемо вектор зміни швидк ості υ∆ на дві складові: τυ∆ і nυ∆ так, щоб ВС=ВD=υ . Складова τυ∆ визначає зміну швидкості лише за величиною: я кщо рух рівномірний, то 21 υυ = і 0=∆ τυ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Оскільки швидкість υ – це вектор, модуль якого дорівнює фазовій швидк ості хвилі, а напрямок збігається з напрямком поширення хвилі (і перенесення ен ергії), то υ wj = . Вектор густини потоку енергії хв и- лі, який називається вектором Умова, д о- рівнює добутку вектора швидкості пош и- Sd  n υ α dS ndS dtυ Рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
I. Принцип відносності: ніякі досл і- ди (механічні, електричні, оптичні), які проведені всередині даної інерціальної си- стеми відліку, не дають можлив ості вияви- ти, чи знаходиться ця система в стані сп о- кою чи рухається рівномірно і прямоліні й- но: всі закони природи інваріантні відно с- но переходу від однієї інерціальної сист е- ми відліку до іншої.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”