Стан, коли людина перебуває у фізичній або емоційній ізоляції від інших людей; почуття самотності, відокремленості.
Властивість бути самотнім, відокремленим; місце або положення, що характеризується віддаленістю, усамітненням.
Словник Української
Буква
Стан, коли людина перебуває у фізичній або емоційній ізоляції від інших людей; почуття самотності, відокремленості.
Властивість бути самотнім, відокремленим; місце або положення, що характеризується віддаленістю, усамітненням.