осамітнений

[osɑmitnɛnɪj] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Психологія) –

    Якість або стан того, що перебуває у самотності, ізольованості, відокремленості від інших.

  2. (Психологія) –

    Про людину: такий, що залишився на самоті, позбавлений товариства, відчужений від спілкування з іншими.

  3. (Географія) –

    Про місце, предмет або явище: такий, що знаходиться далеко від інших, відокремлений, усамітнений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осамітнений, р. осамітненого, д. осамітненому, з. осамітненого, о. осамітненим, м. осамітненім, к. осамітнений

Більше записів