Значення
- (Психологія) –
Якість або стан того, що перебуває у самотності, ізольованості, відокремленості від інших.
- (Психологія) –
Про людину: такий, що залишився на самоті, позбавлений товариства, відчужений від спілкування з іншими.
- (Географія) –
Про місце, предмет або явище: такий, що знаходиться далеко від інших, відокремлений, усамітнений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осамітнений, р. осамітненого, д. осамітненому, з. осамітненого, о. осамітненим, м. осамітненім, к. осамітнений