охоронниця

1. Жінка або дівчина, яка професійно займається охороною когось або чогось, забезпечує безпеку, стежить за дотриманням порядку на певній території чи об’єкті.

2. Жінка, яка охороняє, береже когось або щось, виступає захисницею.

3. (у спеціальному контексті) Той самий, що й «консерваторка»: жінка, яка прагне зберегти традиції, протистоїть нововведенням, особливо в політиці чи суспільному житті.

Приклади:

Приклад 1:
Зростала роль культів Вішну та Шіви (про них ітиметься далі) та їхніх жінок — Лакшмі (богиня сімейного щастя, символ жіночої вроди, ласки, самопожертви) й Деві (охоронниця від демонів, символ невгамовності й фанатичної люті; тільки Шіва міг підібрати собі таку супутницю життя). Загалом навіть пізня форма ведизму (брахманізм) залишилася примітивною релігійно-міфологічною системою, що морально застаріла в середині І тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”