офранцужування

Процес набуття французьких рис, звичаїв, мови або культури; запозичення французьких елементів у будь-яку сферу життя, зокрема в мову, побут, моду тощо.

Історичний та культурний процес поширення французької мови, культури та звичаїв серед інших народів, особливо в аристократичних колах Європи у XVII–XIX століттях.

У мовознавстві — запозичення, калькування або наслідування французьких мовних елементів (слів, виразів, граматичних конструкцій) українською або іншими мовами.

Приклади:

Відсутні