офранцуження

Значення

1. (Історія) –

   Історико-культурний процес запозичення та поширення французьких звичаїв, мови, моди, мистецтва та інших елементів культури в інших країнах, особливо серед вищих верств суспільства, що було характерним для Європи у XVII–XIX століттях.

2. (Історія) –

   Насильницька або добровільна асиміляція, спрямована на надання певній території, суспільству чи окремій особі французьких культурних, мовних чи адміністративних рис, часто в контексті колоніальної політики Франції.

3. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці — процес уподібнення слова, виразу або мовної норми до французької мови; запозичення з французької мови з наступною фонетичною та граматичною адаптацією.

Правопис та відмінювання