офранцужування

[ofrɑnt͡suʒuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Процес набуття французьких рис, звичаїв, мови або культури; запозичення французьких елементів у будь-яку сферу життя, зокрема в мову, побут, моду тощо.

  2. (Історія) –

    Історичний та культурний процес поширення французької мови, культури та звичаїв серед інших народів, особливо в аристократичних колах Європи у XVII–XIX століттях.

  3. (Лінгвістика) –

    У мовознавстві — запозичення, калькування або наслідування французьких мовних елементів (слів, виразів, граматичних конструкцій) українською або іншими мовами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. офранцужування, р. офранцужування, д. офранцужуванню, з. офранцужування, о. офранцужуванням, м. офранцужуванні, к. офранцужування

Більше записів