Значення
- (Лінгвістика) –
Процес набуття французьких рис, звичаїв, мови або культури; запозичення французьких елементів у будь-яку сферу життя, зокрема в мову, побут, моду тощо.
- (Історія) –
Історичний та культурний процес поширення французької мови, культури та звичаїв серед інших народів, особливо в аристократичних колах Європи у XVII–XIX століттях.
- (Лінгвістика) –
У мовознавстві — запозичення, калькування або наслідування французьких мовних елементів (слів, виразів, граматичних конструкцій) українською або іншими мовами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. офранцужування, р. офранцужування, д. офранцужуванню, з. офранцужування, о. офранцужуванням, м. офранцужуванні, к. офранцужування