Політична доктрина, що визнає законною лише спадкову монархію та заперечує право народу на усунення чи обрання правителів, зокрема після Великої французької революції.
Історична назва політичної течії у Франції XIX століття, прихильники якої підтримували династію Бурбонів і принцип спадкової монархії.
У ширшому сенсі — принципова прихильність законній, визнаній владі та дотримання правових норм у політичній діяльності.