лунка

1. Невелике заглиблення в землі, що утворюється природним шляхом або внаслідок діяльності людини; ямка.

2. Заглиблення, виїмка на поверхні чого-небудь (наприклад, на дорозі, в дереві, на тілі).

3. У стоматології — порожнина в щелепі, в якій розташований корінь зуба; альвеола.

4. У медицині — невелика кругла ранка на шкірі після щеплення віспи або видалення інфекційного ураження.

5. У техніці та виробництві — отвір, заглиблення в деталі, інструменті або матеріалі (наприклад, лунка для кульки в підшипнику).

6. У спорті (гольф) — заглиблення в землі на полі для гри, куди потрібно забити м’яч, а також сама ця цільова ділянка поля.

Приклади:

Приклад 1:
— з латини й гРвки, які він чи не найліпше з усіх дисциплін знав і любив, оскільки Теодосій Гак, адепт античности, як його інколи дражнили школярі, вмів прищепити гімназистам любов до предмету, що його він сам обожнював, — тоді Онуферкові й справді зайшла чорна хмара в мозок і зупинила мислення й пам’ять; єдине, на що він спромігся, — це тупо відчувати: такого не може бути, але саме таке й було, і в мозку зяяла суцільна лунка порожнеча, якої він, самозрозуміла річ, не годен був пояснити батькові, — та й як пояснити те, що йому самому лишалося непоясненне? ), — а тому, що він не витримав випробування на Червоній горі (якби те випробування далося ще раз повторити, він уже ніколи не допустився б подібної помилки, чи йому знову сталося б так, як тоді на базарі, коли він, хлопчисько, якого все цікавило, підгледівши, як гравці в кості на очах обшахраюють довірливих селепків, захотів і собі раз заграти з безсоромними пройдисвітами в переконанні, що він, Онуферко, який підгледів їхні примітивні трюки, не дасть себе обшахраїти, і його однак попри його щойно набуті знання і, як йому здавалося, виняткову звинність, вмить обшахраїли?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”