лункий

[lunkɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Фізика) –

    (Про звук) такий, що лунає, розноситься далеко; дзвінкий, гучний.

  2. (Лінгвістика) –

    (Переносно) такий, що викликає широкий суспільний резонанс, стає відомим багатьом; гучний, знаменитий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лункий, р. лункого, д. лункому, з. лункого, о. лунким, м. лункім

Більше записів