абсолютивний

1. (лінгв.) Який стосується абсолютива — відмінка, що позначає суб’єкт бездієслівного речення або прямий об’єкт дієслівного речення в ергативних мовах; що виражає абсолютну дію чи стан. Абсолютивний відмінок.

2. (філос.) Який має характер абсолюту; безумовний, незалежний, самодостатній. Абсолютивна істина.

Приклади:

Відсутні