любов

1. Глибоке почуття прихильності, відданості, духовної та фізичної близькості до іншої людини, що виражається в прагненні до її щастя, турботі, ніжності та самовіддачі.

2. Почуття щирої прихильності, глибокої симпатії до когось або чогось (наприклад, любов до батьків, до дитини, до друзів).

3. Сильне позитивне захоплення чимось, інтерес і відданість певній справі, заняттю, мистецтву тощо (наприклад, любов до природи, до книги, до праці).

4. Застосування як символу, алегорії вищої, часто божественної, сили, що творить і об’єднує світ (наприклад, християнська любов-агапе).

Приклади:

Приклад 1:
Оглав 5 … Від автора Із Книги Споминів … 9 Над маминими щоденниками … 107 «Сродна праця» … 113 Тичина … 133 Уфа … 140 Щирість і офіціоз … 149 Перелити себе в дитину … 166 Мемуарна мозаїка З любов’ю і болем: Павло Тичина … 179 Вітраж пам’яти: Алла Горська … 191 «Наструнений і себе гідний»: Борис Антоненко-Давидович … 197 У свічаді пам’яти: Василь Стус … 203 Зіна: Слово про друга … 216 «Бо ти на землі — людина…»: Володимир Підпалий … 221 Ірпінь. Кочура, 12 … 225 Шляхетний ідальґо української культури: Микола … 234 Діалоги з Юрієм Луцьким … 237 Додаток Відкритий лист до газети «Молодь України» … 247 Автопортрет: Відповіді на анкету журналу «Слово і Час» … 252 Моральний імператив і виклики часу … 258 275 … Іменний покажчик 285 … Перелік світлин Схились до мушлі спогадів — і слухай… Мудрий скарбничий — пам’ять людська.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
А найбільше дісталося нашому шановному Л. М. Новиченкові — і за те, що «особистий переляк хоче видати за історичну необхідність розвитку», і за демагогічну любов до молодих, яких він радо продає, коли та любов починає шкодити його становищу в суспільстві керівних товаришів і про багато-багато інших речей. Трагікомізм Новиченка посилювався тим, що він сидів у президії, а в залі під дружні оплески скандували «Ганьба», «Ганьба», і він, червоний, як рак, не міг навіть словом відповісти, бо обструкція могла бути ще більшою, і сидів, мовчав і покірно приймав дружні ляпаси всієї аудиторії.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
З любов’ю готувалося до видання листування Коцюбинського з Кобилянською («вона померла, дорога душа…»). Збірник мав назву «Коцюбинський і Західна Україна» (редактор П. Г. Тичина, упорядник X. М. Коцюбинський).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”