Древослів

Словник Української Мови

осяваний

[osjɑʋɑnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Релігія) –

    Який має осяву (у 1-му значенні); такий, що має осяву як символ церковної чи духовної влади.

  2. (Релігія) –

    Який пройшов обряд осявання (у 2-му значенні); освячений, благословенний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осяваний, р. осяваного, д. осяваному, з. осяваного, о. осяваним, м. осяванім

Більше записів