лучка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лука” — невелика лука, ділянка лугової землі серед лісу чи поля.

2. Рідкісне позначення невеликого лугу, зазвичай вкритого травою, що розташований у низинній місцевості або біля води.

3. У деяких регіонах — назва невеликого поляглого місця в лісі, галявини.

Приклади:

Приклад 1:
Його Лучка в “Сонцю Руїни” стоїть живо в моїй пам ’яті як креація вірно схоплена, глибоко передумана і артистично виведена. Майхер вмер у Львові небавком по приході москалів, в епідеміч- нім шпиталі.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”