Значення
- (Релігія) –
У слов’янській міфології — божество весни, кохання та шлюбу, яке часто уявлялося у вигляді юнака з двома дудками (сопілками), що пробуджує природу та людські почуття; син богині кохання Лади.
- (Література) –
У народній творчості та поезії — уособлення весни, молодості, кохання, часто використовується як символічне ім’я коханого або покровителя закоханих.
- (Література) –
У переносному значенні — заст. про молодого, гарного та безтурботного юнака, часто закоханого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лельо, р. лельо, д. лельо, з. лельо, о. лельо, м. лельо, к. лельо