лельо

[lɛlʲo] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Релігія) –

    У слов’янській міфології — божество весни, кохання та шлюбу, яке часто уявлялося у вигляді юнака з двома дудками (сопілками), що пробуджує природу та людські почуття; син богині кохання Лади.

  2. (Література) –

    У народній творчості та поезії — уособлення весни, молодості, кохання, часто використовується як символічне ім’я коханого або покровителя закоханих.

  3. (Література) –

    У переносному значенні — заст. про молодого, гарного та безтурботного юнака, часто закоханого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лельо, р. лельо, д. лельо, з. лельо, о. лельо, м. лельо, к. лельо

Більше записів