Значення
- (Література) –
(у поетичній мові) Ніжно пестити, оберігати, оточувати турботою та любов’ю; берегти як щось дороге.
- (Психологія) –
(переносно) Дбайливо плекати, вирощувати (про почуття, думки, мрії тощо).
- (Лінгвістика) –
(застаріле) Колихати, леліючи заспокоювати (дитину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я лелію, ти лелієш, він леліє, ми леліємо, ви лелієте, вони леліють
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘леліяти’ походить від праслов’янського *lelějati / *lelěti, що означало ‘колихати, заколисувати’. Це дієслово виникло від колискового приспіву ‘леле’, який використовували, щоб заколисувати дітей. Споріднені слова є в балтійських мовах (литовське leliuoti, латиське leluôt), а також у давньоіндійській мові (leläyati, lalati, lalayati, lólati), де вони означають ‘колихати, пестити, бавитися’. Можливо, це слово етимологічно пов’язане зі словом ‘люлі’ (як у колисковій ‘люлі-люлі’).