крепітація

1. (в медицині) характерний хрускіт або тріск, що виникає при розтисканні підшкірних бульбашок газу (під час пальпації) або при терті ушкодженої кістки (при переломі).

2. (в біології, ентомології) звук, що нагадує тріск або цвірінькання, який видають деякі комахи (наприклад, цвіркуни) за допомогою спеціальних органів для спілкування.

Приклади:

Відсутні