звіку

Приклад 1:
Ко­ли б во­ни по правді, не по кривді жи­ли, то всього б то­го при­бе­рег­ли, не по­пус­ти­ли б, щоб си­ро­та ски­та­ла­ся по лю­дях, не зав­да­ли б її у най­ми, де б, мо­же, не стрівшись з то­бою, й вік звіку­ва­ла… – Своя со­роч­ка ближ­че до тіла… – Ото ж то є й!.. Усе – ко­ли б собі та собі; а про сиріт та без­та­лан­них – ні гад­ки!..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”