1. (біол.) Властивість організмів або їх частин, що полягає в неоднаковій кількості симетрично розташованих структурних елементів (наприклад, пелюсток у квітці).
2. (хім.) Явище, при якому молекули сполуки мають однаковий атомний склад, але відрізняються просторовою будовою, що призводить до різниці в їхніх фізичних та хімічних властивостях; синонім до стереоізомерії.