1. (у фразеологізмі) Стосовний до Антаніка, персонажа народної казки “Про Антаніка”, який завжди відповідав на питання питанням, уникаючи прямої відповіді; такий, що характеризується ухильним, невідвертим міркуванням або поведінкою, схожою на казкового героя. Антанікальна розмова. Антанікальне міркування.
2. (переносно) Такий, що містить у собі логічну хибу “порочне коло” (лат. circulus vitiosus), коли теза доводиться за допомогою аргументу, який сам потребує доказування цієї ж тези; безпідставний, у якому допущено коло в доказуванні. Антанікальний доказ. Його аргументація була суто антанікальною.