запаморочливо

Приклад 1:
Надзвичайно змістовні екскурсії до пам’ятних історико-культурних, багатих на запаморочливо гарні ландшафти місць північної Латвії — Сигулда, Цесис, Валмієра, Тукумс, Кулдига, суворе спокійне море — тут добре думалося й відпочивалося. То був 1991 рік, серпень, і епопею з ГКЧП та її наслідки мені судилося пережити далеко від дому.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
— казала ти, сидячи в барi “У Крiстофера” на Портер‑сквер, ти випила натще два келихи каберне‑совiньйон, i тебе трошки розпружило — вперше за тi кембрiджськi мiсяцi, запаморочливо легким, дерзновенним пiдняттям, ой випила — вихилила, сама себе похвалила, ех жаль, нема з ким заспiвати, — Лiса i Дейв слухали, як малята рiздвяну казку, забувши хрумтiти чiпсами, Slavic charm, ось як це в них називається, — ти любила той бар, глуху пляшкову зелень декору, яка наводила на гадку про ломбернi столики, так само як i низь‑кi свiтла, що вiдсувають лиця у притемок, i чоловiкiв, скупчених при шинквасi за спогляданням бейсбольного матчу, i гул голосiв, i нiч за далекими вiкнами, її густий коричневий вар, в якому плавляться жовтi цукати лiхтарень, — все нараз, бо тiльки так i дається увiйти в свiт чужого: приймаючи все нараз, усiма змислами, i ти це вмiла, ти просто втомилася, за всi роки бездомних блукань, любити свiт самотою — проходити анонiмною й нерозпiзнаною через сутенiючi аеровокзали, ресторани й бари з теплими вогнями, морськi узбережжя з надбiгаючим шелестом прибою по рiнi, вранiшнi готелi з кавою в холлi, — “Where are you from?” — “Ukraine”, — “Where is that?”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”