Значення
-
(спец.) Власна назва технологічного процесу в металургії та обробці металів, що полягає у видаленні окалини, іржі або інших поверхневих забруднень з металевих виробів без застосування кислот (травильних розчинів), наприклад, механічним, електролітичним або іншим способом.
-
(перен., рідк.) Уникання заподіяння шкоди, зла комусь або чомусь; стан, коли щось не піддається руйнівному впливу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нетравлення, р. нетравлення, д. нетравленню, з. нетравлення, о. нетравленням, м. нетравленні, к. нетравлення