нетравлення

1. (спец.) Власна назва технологічного процесу в металургії та обробці металів, що полягає у видаленні окалини, іржі або інших поверхневих забруднень з металевих виробів без застосування кислот (травильних розчинів), наприклад, механічним, електролітичним або іншим способом.

2. (перен., рідк.) Уникання заподіяння шкоди, зла комусь або чомусь; стан, коли щось не піддається руйнівному впливу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |