запаморочливість

[zɑpɑmorot͡ʃlɪʋistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Властивість або стан, що характеризується відчуттям втрати рівноваги, сприйняття простору, ніби все обертається навколо; стан, близький до запаморочення.

  2. Відчуття, що виникає при перебуванні на великій висоті, при швидкому обертанні або через хворобливий стан, коли свідомість стає мутною, а предмети навколо ніби втрачають чіткість та стабільність.

  3. Переносно — відчуття приголомшеності, захвату або збудження від чогось надзвичайно інтенсивного, яскравого або масштабного (наприклад, від успіху, висоти, швидкості).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. запаморочливість, р. запаморочливості, д. запаморочливості, з. запаморочливість, о. запаморочливістю, м. запаморочливості, к. запаморочливосте

Більше записів