Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, що характеризується обмеженістю зв’язків із зовнішнім середовищем, ізольовано, відокремлено.
2. У математиці: такий, що задовольняє умову замкненості (наприклад, про множину щодо операції).
3. У фізиці, техніці: у стан, коли електричне коло є неперервним, і струм може проходити.
Приклад 1:
Це означає, що в ць ому випадку просторовий інтервал x ∆ , в як о- му замкнено об’єкт з хвильовими власт и- востями – фотон, дорівнює нескінченності. Іншими словами, при 0Px →∆ маємо ∞→x ∆ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Мов той кінь на манежі… Це запало Іванові Семеновичу: може, тому й здається йому, що замкнено його дні в непорушне коло, що спинилось його життя?.. Бо й справді, хіба не біжить він на однім місці, навколо того самого центру, ні наближаючись, ні віддаляючися від нього?
— Тютюнник Григорій, “Вир”