плацебо

[plɑt͡sɛbo] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У медицині: інертна речовина (наприклад, цукор, крохмаль, фізіологічний розчин), що не має лікувальних властивостей, але застосовується як лікарський засіб для психологічного впливу на пацієнта або як контрольний препарат у клінічних дослідженнях.

  2. У переносному значенні: будь-яка дія, обіцянка або засіб, що не має реальної сили або ефекту, але сприймається як корисні або заспокійливі через віру в них.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плацебо, р. плацебо, д. плацебо, з. плацебо, о. плацебо, м. плацебо, к. плацебо

Більше записів