1. (у ботаніці) такий, що має апокарпний гінецей — тип зав’язі квітки, у якому плодолистки не зростаються між собою, а залишаються вільними.
2. (у ботаніці) утворений з таких вільних плодолистків (про плід, наприклад, багатолистянку).
Словник Української
Буква
1. (у ботаніці) такий, що має апокарпний гінецей — тип зав’язі квітки, у якому плодолистки не зростаються між собою, а залишаються вільними.
2. (у ботаніці) утворений з таких вільних плодолистків (про плід, наприклад, багатолистянку).