1. (у біології, ботаніці) Пов’язаний з апоміксисом, тобто безстатевим розмноженням, при якому новий організм розвивається з клітини зародкового мішка або соматичної клітини без запліднення та мейозу.
2. (у генетиці) Стосовний до організмів, що розмножуються апоміктичним шляхом, зберігаючи материнський генотип у потомстві.