дурість

1. Властивість або стан за значенням дурний; відсутність розуму, глупота, нерозумність.

2. Дурний, безглуздий вчинок, вираз, думка тощо; нісенітниця, безглуздя.

Приклади:

Приклад 1:
Хай Бог йому дурість дарує. Я подякував Марії за клопоти і сказав, що не маю на неї лихого серця.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 2:
— Вже як підбільшали оті обидва Дунін-Левченкові хлопчики, то вони й самі побачили, що це якась дурість, зовсім ні до чого не придатна, й почали ходить пішки в гімназію. XIV Другого дня прочани одговілись в великій Михайлівській церкві на службі божій у святої Варвари і, вернувшись в гостиницю, пили чай з проскурками, котрі вони подавали на часточку.
— Самчук Улас, “Марія”